Історія завжди повторюється… Цю фразу чув, напевно, кожен. Її перекладено всіма мовами світу, вона проста і, водночас, насторожує. Звичайно, нікому не хочеться, щоб такі речі, як війна, голод та різні негаразди повторювалися у майбутньому. Саме тому людство працює щоденно – заради стабільності і безпеки…

Однак деякі аспекти життя постійно повторюються у циклі історії. Їх неможливо уникнути, проте можна передбачити. І такі історичні дербі (боротьба за виживання) можемо спостерігати на основі економіки не тільки окремих країн, а й усього світу загалом.

Людство постійно прагне до розвитку – військового, політичного, технологічного, економічного тощо. Щодня, щогодини людина намагається покращити себе, вивчити щось нове, досконало опанувати певну професію. І, як би песимістично це не звучало, але на цьому шляху людина робитиме безліч помилок. І лише опісля, коли пройдено довгий шлях вивчення та виправлення недоліків, вона зможе досягти певної вершини.

Так само і в економіці – ця галузь постійно розвивається та вдосконалюється, і помилок на цьому шляху не уникнути. Враховуючи той факт, що перша економічна криза сталася 

Знайомтеся - криза

в Англії 1825 року, а перша Світова економічна криза – у 1857 році, можна зрозуміти, що криза стала невід’ємною частиною існування людства і згодом набрала циклічного характеру… Варіанти розвитку подій залежать лише від того, хто і наскільки готовий до певних кризових ситуацій

Спробуємо розібратися з поняттями «криза» та «економічна криза» (за Вікіпедією).

Кри́за (грец. Κρίσις — рішення; поворотний пункт) — розклад, занепад, загострення протиріч (політичних, економічних, соціальних), а також переломний момент хвороби, коли стан хворого поліпшується чи погіршується.

Економічна криза — відносне надвиробництво товарів, які не знаходять збуту внаслідок обмеженості платоспроможного попиту населення.

Знайомтеся - криза

Отже, зі звичайною кризою все зрозуміло – це певне загострення, яке призводить до певних наслідків у тій чи іншій сфері. А ось з економічною кризою усе трішки важче. Надвиробництво товарів – це етап, коли виробники заполонили всі ринки збуту своїм товаром настільки, що ціна на нього починає різко падати – через його надмірну кількість. А ось платоспроможний попит населення – це здатність людини вчасно погашати борги перед банком чи іншою фінансовою організацією. Однак, якщо фактор платоспроможності стає негативним і, до того ж, починається надвиробництво товарів, це призводить до кризи (найвідоміший приклад недалеких часів – криза 2008-2009 рр.).

І знову погортаємо сторінки історії… Як вже було згадано, перша економічна криза сталася в Англії на початку ХІХ століття – на той час Британія була імперією світового масштабу, яка володіла величезними територіями, що давало їй змогу налагоджувати експорт з усім світом. Однак у 1825 р. Англія стикнулася з таким явищем, як від’ємне сальдо (збільшення вартості імпорту над експортом) – країна стала більше купляти, ніж продавати, і це у свою чергу призвело до відтоку валюти із країни. Золотий запас тогочасної Англії значно знизився (із 10,7 млн фунтів до неможливих 1,2 млн фунтів!), і почалися проблеми: експорт вовняних виробів впав на 19%, бавовняних тканин – на 23%, різко знизилися ціни на цинк (38%), каву (39%), перець (40%), машини (50%) та інше.

Ця криза вибила Британію із колії на довгий період, але вже у 1834 році країна змогла відновити свою економічну потужність, наростивши внутрішні ринки збуту товарів. Минуло лише три роки – у двері знову постукала криза (1837 р.), хоча вже й не настільки руйнівними ударами.

Знайомтеся - криза

Саме відтоді, можна вважати, почалася перша циклічність економічних криз, які впливали не тільки на окремі країни, а й загалом на весь світ. Наступна криза зафіксована у 1847 р., через 10 років – ще одна… Усе це набрало таких обертів, що й донині неможливо зупинити ці явища.

Остання масштабна криза сталася 2008 року, коли ринок нерухомості впав до рекордних мінімумів, банки та фонди з блискучою репутацією банкрутували і закрилися, тисячі людей залишилися без роботи, ціни на продукти і нафту зростали в геометричній прогресії. Здавалося, все летить у безодню. Однак знайшлися і такі, хто збагатився на цій кризі. Наприклад, країни ОПЕК. ОПЕК – це організація 

країн-експортерів нафти, чия економіка залежить безпосередньо від доходів експорту нафти. Оскільки через кризу ціни на нафту злетіли вгору – країни експортери та видобувачі нафти нажили немалих статків (хто і як ними розпорядився – це вже інша історія).

Отже, повернімося у наш 2020 рік. На порозі – нова економічна криза, викликана раптовим спалахом грипу COVID-19. Більшість аналітиків пророкують, що ця криза може стати ще важчою, ніж це було у 2008 році. Інші вважають, що цей період буде не таким вже і довгим та болючим, а потім, коли буря вщухне, ми побачимо яскраве сонце надії та майбутнього розвитку.

Що ж відбувається наразі? Ми спостерігаємо різкий спад світової економіки – у зв’язку із карантином. Як я вже раніше зазначав, такі галузі, як туризм, авіасполучення, перевезення, нафтовидобування та експортування нафти зазнали значних втрат. Кількість безробітних в усьому світі збільшується… Усе це нагадує початок нової кризи – найбільшої за тривалий час. Та чи, насправді, усе так критично, як здається на перший погляд?..

Як зазначають економісти: «Сьогоднішня криза викликана аж ніяк не фундаментальним економічним та фінансовим дисбалансом. Це означає, що країни, які змогли мобілізувати достатню кількість стимулів для компенсації втраченого доходу, зможуть швидко його відновити» (журнал Bloomberg Economics).

Тож, які висновки можна зробити з усього сказаного? Якщо обирати оптимістичний сценарій розвитку післякарантинних подій – ця криза не буде настільки важкою і страшною, як десятиліття тому. Хоча для деяких країн, в т. ч. для України, удар по економіці буде сильним, 

Знайомтеся - криза

однак не настільки критичним, як могло би бути.

Станом на 11 квітня 2020 року можемо спостерігати послаблення карантинних заходів в усьому світі. Країни Центральної Європи, що постраждали найбільше, поступово оговтуються і шукають оптимальні шляхи виходу із даної кризи. Люди вже можуть виходити на вулиці, дозволено працювати перукарням, кав’ярням (хоча поки що за умови виносу замовлення), повертаються до роботи інші представники малого та середнього бізнесу… Наприкінці травня планують відновити свої рейси такі авіаційні компанії, як Wizz Air, Lufthansa та Czech Airlines…

І ці новини надихають. Адже світ починає виходити із незапланованого карантину та поступово відновлює свої потужності. Хоча не варто забувати, що удару вже завдано і втрати є, однак їх можна з часом відновити. Головним наразі залишається одне завдання – запобігання поширенню інфекції та повний контроль над ситуацією, викликаною епідемією.

Сподіваємося, що вже до кінця літа світ почне свій болючий вихід із даного становища і життя повернеться до норми. Та не варто втрачати пильності й обережності, бо навіть найменша помилка може призвести до ще більш непоправних наслідків…

Please follow and like us: